Медіа-арт програма Фестивалю «Візії»

1-2 червня до Києва завітали медіахудожники та перформери з США, Британії та Росії, щоб презентувати експериментальні проекти, які досліджують механізми роботи пам’яті, в межах освітнього проекту "Трансформація пам'яті" — циклу творчих зустрічей, лекцій, воркшопів та виступів, що відбувалися у вражаючому музейному комплексі "Київська фортеця". Проект здійснювався за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

«ПРОСТІР СПОГАДІВ», творчі зустрічі/дискусії/воркшопи з авторами титульних відео-інсталяцій фестивалю (Андреа Вольф, Марина Фоменко)

1) «Відеоінсталяції: спогади в мініатюрі» Андреи Вольф (США) – під час творчої зустрічі художниця розповіла про свої медіа-арт проекти та інтерактивні інсталяції, що присвячені механізмам роботи візуальної пам’яті. Андреа також представила унікальну серію мікро-відео інсталяцій, де поєднуються маппінг, відеопроекції та скульптура (невеличкі іграшкові об’єкти) з метою повернути глядачам забуті спогади дитинства.

2) «Відеоінсталяції: трансформація пам’яті» Марини Фоменко (Росія) – під час презентації медіа-художниця презентувала свої творчі та кураторські проекти, які експериментують із темою пам’яті та архівації візуального. Також був представлений проект «Депо» – відео інсталяція, що діяла протягом медіа-арт програми фестивалю, відтворюючи трансформації міської архітектурної пам’ятки ХІХ ст.

«ВТІЛЕНА ПАМ'ЯТЬ», цикл презентацій/воркшопів з перформансу в міському просторі (Че Кевлін, Валентин Цзин, Лариса Венедиктова)

1) “Site-specific Performance: реконструкція особистої історії” Че Кевліна (Великобританія) – на лекції режисера і перформера, що досліджує експериментальний театр та міжнародні практики побудови медіа-перформансу, мова йшла про механізми роботи пам’яті та мультимедійні засоби реконструкції особистої історії. Че поділився досвідом участі у site-specific проектах, і зокрема відкрив таємниці створення вистави «Nostalgia» разом з гуртом Port Mone у Київській фортеці.

2) “Site-specific Performance: топографія пам’яті тіла” Валентина Цзина (Росія) – перформера, хореографа і режисера «Poema Theatre», засновника проекту «Butoh Channel». «Пам'ять накопичена попередніми поколіннями, забутими снами і нездійсненими бажаннями. Затамувати подих, віддати своє тіло в руки пустоти – це момент зустрічі з величезними пластами свого власного льоду похованої всередині пам'яті» – так Валентин описує методи роботи з тілесною пам’яттю під час підготовки перформансів.

3) "Прозора пам'ять: публічний простір як можливість" лекція Лариси Венедиктової (Україна) – перформера, режисера, хореографа TanzLaboratorium Company. Танець Буто, що народився як специфічне ставлення до світу, природи, тваринного, власного тіла, до простору і часу, є, можливо, найкращим способом говорити про всі ці речі. Тіло, що зберігає в собі всі покоління попередніх до нього людських істот, тварин, рослин і мінералів, робить пам'ять прозорою, пропонує Форму життя, відмінну від усіх уявлюваних. Ця Форма життя передбачає простір як потенційність, в кожен момент переглядаючи відносини з часом.

«ВІДКРИТИЙ АРХІВ», цикл культурологічних лекцій (Богдан Шумилович, Марина Фоменко)

1) "Регенерація міського простору" – лекція Богдана Шумиловича, засновника та куратора MediaDepo – освітньої платформи для нових медіамистецтв, співзаснувника Інституту актуального мистецтва (м. Львів), кураторство мультимедійної бібліотеки (Центр міської історії Центрально-Східної Європи у Львові). Як автор курсу про культурні індустрії міста і теоретик міської регенерації був запрошений на роботу до Львівської міської ради, де очолював відділ маркетингу і культурних індустрій управління культури та туризму департаменту гуманітарної політики. У Центрі міської історії Центрально-Східної Європи курирує створення мультимедійної бібліотеки та організацію тематичних експозицій.

2) "Місто як трансформер" - тематичний кураторський показ Марини Фоменко, директора і куратора фестивалю “Зараз і Потім” (Росія). Місто змінюється, акумулюючи час, і живе в минулому, сьогоденні й майбутньому. Художники трансформують реальність, звертаються до пам'яті та футурології. Міжнародний фестиваль відеоарту «Зараз і Потім» проводиться щороку в Московському музеї сучасного мистецтва, де протягом кількох тижнів програма фестивалю експонується в інтегрованому просторі відеоінсталяції. Метою фестивалю є презентація відеоарт проектів та сприяння міжнародній комунікації у сфері медіа-мистецтв.