РЕЄСТРАЦІЯ

Ілюстрація: кадр з фільму "Фотозбільшення"

«24 кадри в секунду: лекції про фотографію та кіно» - це новий теоретичний курс про розвиток та становлення фото та кіномистецтва. Запозичення стилів та відмежування, синхронність течій та різниця методів, точки перетину та головні відмінності фотографії та кіно з самого їх зародження і до наших днів. Лекції зацікавлять всіх, хто захоплюється історією візуальної культури, вивчає фотографію, кіно та візуальне мистецтво.

Два мистецтвознавці представлять своє бачення історичних паралелей між двома культурними феноменами, що дозволить слухачам не тільки визначити для себе сутність фотографії та кіно, як культурних явищ, але й самим інтегруватися в процес дослідження, який відбувається в них на очах.

Лектори: доктор філософії, мистецтвознавець та історик фотографії Вікторія Мироненко та кінокритик, кінознавець Лук’ян Галкін.

Теми лекцій:

[23 листопада, 19:00] Лекція 1. Велика культурна революція: як народжувались фотографія і кіно.

Виникнення феномену фотографії: чому фотографія змінила людину. Значення фотографії в cистемі культури  Новітнього часу. Архівація часу та містика дагеротипу. Де знаходиться Дагервіль – фотографічна лихоманка в Америці. Посмертний портрет: данина моді або часу. Зародження кінематографу. Довгий шлях кіно від атракціону до мистецтва у масовому сприйнятті. Брати Люм’єр та Жорж Мельєс – піонери кіномистецтва. Коміки Великого німого та протистояння їх шкіл: Чарлі Чаплін та Бастер Кітон. Початок великого стилю – «Народження нації» та «Нетерпимість» Девіда Йорка Гріффіта.

[30 листопада, 19:00] Лекція 2. Естетичні канони фотографії та кіно у буремні часи (1920-1930).

Від імпресіонізму до пікторіалізму. Фотографія і живопис. Перші пікторіалісти  – художники або фотографи. Як символізм та модернізм прийшли у фотографію. Культовий журнал Camera Work. Вуличні фотографи та соціальний запит на критичну фотографію. Фотографія як метод пропаганди. Естетика та поетика радянської фотографії 1920-1930-х. Творчість Олександра Родченка та впливи футуристичного кола митців. Дискусії про формалізм та натуралізм. Розвиток кіномистецтва. Яскраве та коротке життя німецького експресіонізму (Роберт Віне, «Кабінет доктора Калігарі», Фрідріх Вільгельм Мурнау, «Носферату. Симфонія жаху», «Схід сонця», Фріц Ланг, «Метрополіс», «М: місто шукає вбивцю»). Радянський авангард як одне із найбільш впливових явищ кінематографу. Дзиґа Вертов та  «кіноки». Принцип «життя зненацька». Сергій Ейзенштейн та його монтажна теорія як один із наріжних каменів кіно.

[7 грудня, 19:00] Лекція 3. Фотографія і кіно в аванґарді візуального мистецтва.

Фотографія та авангард: куди зайшли експерименти з фотографією. Хто побудував Баухауз. Футуризм та конструктивізм: навіщо фотографії майбутнє. Фотомонтаж та фотоколаж. Вплив дадаїзму на фотографію. Пошуки нової мови в фотографії 1920-х -1930-х років.  Французький імпресіонізм як основа поетичного кіно. Характерний почерк представників напряму – Жан Ренуар, Жан Віго, Рене Клер, Абель Ганс. Рішуче відмежування кінематографу від театру та літератури. Кінозал як втілення платонової печери та сплячої свідомості водночас: народження кіносюрреалізму. Феномен "Андалузького пса" Луїса Бунюеля та Сальвадора Далі.

[14 грудня, 19:00] Лекція 4.  Війна та мистецтво: фотографія та кіно у часи Другої Світової війни.

Репортаж та інтерпретація у фотографії 1930-1950 років. Група F/64. Гуманістична фотографія: видатні репортери та фотографії, які вразили світ. Чому фотографія пішла на війну. Навіщо фотографи створили Магнум. Поети людських історій: як гуманісти надали фотографії нового смислу. Золотий вік Голівуду. Принцип «залізного сценарію», система зірок, студійна система. Основи економіки фабрики зірок – як з’явилися студії-мейджори та їх мережі кінотеатрів? Право авторського монтажу як виключний привілей (Орсон Веллс, Джон Форд, Френк Капра, Вільям Вайлер). Напередодні легенди: започаткування американської кіноакадемії та «Оскару». "Чорні фільми" – естетика нуару. Кіно часів Другої Світової війни.

[11 січня, 19:00] Лекція 5. Гуманістичні ідеї, «фешн» і дух декадансу у фотографії та кіно середини 20 сторіччя.

Тенденції післявоєнної доби в світовому фотомистецтві.   «Вирішальна мить» Карт’є-Брессона. Творчість Робера Дуано. Історія американської фотографії: особистості, явища, тенденції. Коли кольорова фотографія стала осмисленою. Італійський неореалізм у кіно та його принципове новаторство. Творчість Роберто Росселіні та Віторіо Де Сіка. "Комунізм з людським обличчям" – ідеологічне підґрунтя течії. Дух декадансу родової аристократії – Лукіно Вісконті та химерний світ його фільмів. Падіння Золотого Голівуду та кінець студійної системи: причини та наслідки.

[18 січня, 19:00] Лекція 6.  Яскраві особистості у фотографії та кіно, яких ми не зможемо забути.

Епоха творців-індивідуалістів у фотографії: Білл Брандт, Гордон Паркс, Арнольд Нюмен та інші. Режисери поза течіями та категоріями – Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Інгмар Бергман, Стенлі Кубрик, Андрій Тарковський.

[25 січня, 19:00] Лекція 7. Нонконформізм та нова хвиля у фотографії та кіно.

Основні тенденції в світовій фотографії 1960-тих – 1980-тих років. Історія американської фотографії: особистості, явища, тенденції. Коли кольорова фотографія стала осмисленою.  Маніпуляція фотографічними процесами.  Переродження кінематографу. Французька нова хвиля. Виникнення поняття «авторське кіно». Жан-Люк Годар, Франсуа Трюффо, Клод Шаброль. Новий Голівуд: з попелу до вершин (Френсіс Форд Копола, Мартін Скорсезе, Вільям Фрідкін). Нове німецьке кіно як переосмислення традицій кіноекспресіонізму 20-х років. Вім Вендерс, Вернер Херцог, Александр Клюгге та екзистенціальна підоснова їх робіт. Райнер Вернер Фасбіндер та його феномен жорстокого бароко.

[15 лютого, 18:45] Лекція 8. Фотографія та кіно епохи постмодернізму.

Постмодернізм як модель світосприйняття: що відбувається з фотографією. Питання масової свідомості та фотографічного зображення. Гіперреалізм як симптом суспільства споживання та роль фотографії у ньому. Хто є хто у концептуальній фотографії. Епоха постмодернізму у кіно. Ларс фон Трієр – великий режисер та геніальний провокатор. «Догма-95» як кінематографічна обітниця цнотливості. Американський постмодернізм та його видатні представники. Лабіринти Девіда Лінча та ключі до їх розуміння. Культурний вінегрет та культура насильства у фільмах Квентіна Тарантіно.

[22 лютого, 18:45] Лекція 9. Проблеми сучасної фотографії та кіно: мистецтво, масс-медіа, культурні знаки.

Проблеми сучасної фотографії. Злиття фотографії з усіма художніми практиками. Інтимне, татуйоване у сучасній фотографії. Зміни поняття реальності, конструювання нових світів. Сфера інтимного в сучасній фотографії. Дослідження категорії табу. Феміністична фотографія та гендерний аспект самовираження.

Короткий екскурс до історії та сучасності основних кінофестивалів світу: Канського, Венеціанського та Берлінського. Різниця між фестивалями та «Оскаром». Кіно у сучасній ситуації.  3D та блокбастери – невідворотнє зло чи кінець кіномистецтва? Видатні режисери сучасності: Олександр Сокуров, Леос Каракс, Річард Лінклейтер, Томас Вінтерберг, Чарлі Кауфман, Ітан та Джоел Коени, Паоло Соррентіно та інші. Тенденції розвитку кінематографу.

[29 лютого, 18:45] Лекція 10. Історія тілесності у фотографії та кіно.

Людське тіло як об’єкт зйомки та сприйняття тілесності кінця ХІХ- початку ХХ років. Етнічні типи та раси. Пошуки різниці і тотожності. Еротизм в фотографії рубежу віків – проблема реального та символічного. Сприйняття оголеного тіла в фотомистецтві 1950-х-1960-х років. Проблема тілесності в фотографії доби постмодернізму. Кордони між еротикою і порнографією у фотографії та кіно. Історія тілесності у кінематографі. Гіпертрофовані еротичні образи Гаспара Ное, їх мета і вплив на глядача. Жорстокі ігри Ларса фон Трієра – від оргії "Ідіотів" до анатомії розпусти "Німфоманки". Фізичні мутації та хтонічна огида як основа творчого методу Девіда Кроненберга.

Про лекторів:

Вікторія Мироненко.

Мистецтвознавець, спеціаліст у галузі історії фотографії, викладачка історії фотографії, історії мистецтв культурного центру PhotoCULT, КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого, учасниця науково-практичних конференцій, автор наукових публікацій у спеціальних виданнях, кандидат мистецтвознавства.

Лук’ян Галкін.

Кінознавець, кінокритик, викладач культурного центру PhotoCULT, школи реклами і комерційного дизайну "Багаж" та КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого, автор курсу "Кіносинкретизм". Більше інформації про лектора в Інтерв'ю з Лук'яном Галкіним

Вартість занять:

Абонемент 10 лекцій – 1600.00грн (160грн/лекція).

Абонемент 5 лекцій – 850.00грн (170грн/лекція).

Полекційне відвідування – вартість 1 лекції 180грн.

Знижка студентам 35%!

Розклад: Лекції проходять по понеділках, о 19:00 – 21:00 (у розкладі можливі зміни).

Реєстрація: для того, щоб зареєструватись, будь ласка, заповніть он-лайн форму.

Якщо ви бажаєте відвідувати програму полекційно, будь ласка, оберіть відповідну опцію (Разове відвідування) та вкажіть, яку саме лекцію ви хотіли б відвідати. Якщо ви бажаєте придбати абонемент, то в он-лайн формі оберіть вид абонементу.

Контакт координатора курсу 38 050 443 6149.

Ця подія у фейсбук

Місце проведення : Національний науково-природничий музей, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15

ICal |  Google calendar